Критика чи образа державних службовців ? ЄСПЛ про межі свободи слова в соцмережах
Оновлено: 6 днів тому
У справі «Miladze v. Georgia» Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) розглянув скаргу громадянина Грузії, який опублікував у TikTok відео, в якому критично висловлювався щодо транспортної реформи Тбілісі. У цьому відео автор використовував нецензурну лексику та висловлював образливі коментарі на адресу мера міста, працівників мерії та поліції. Відео стало вірусним, набравши понад 100 000 переглядів та 600 поширень.
За порушення громадського порядку автора відео було притягнено до адміністративної відповідальності, і йому було накладено штраф. Тбіліський міський суд, ухвалюючи рішення, зазначив кілька важливих моментів:
Соціальні мережі, зокрема TikTok, відіграють значну роль у суспільному житті, тому їхній контент може порушувати громадський порядок.
Нецензурна мова, яку використовував заявник, перевищує межі «стилістичних цілей». Висловлювання не сприяли публічним дебатам, а мали на меті образити та принизити державних службовців. Свобода вираження поглядів не захищає висловлювання, що є прямою образою або підбурюванням до насильства.
Звертаючись до ЄСПЛ, автор відео стверджував про порушення статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ЄКПЛ). Суд погодився, що притягнення заявника до відповідальності становило втручання у його право на свободу вираження поглядів. Проте ЄСПЛ дійшов висновку, що таке втручання було виправданим і не призвело до порушення статті 10 ЄКПЛ.
Серед ключових аргументів, які навів ЄСПЛ, можна виділити:
Втручання переслідувало законну мету — захист моралі та прав інших осіб.
Значна частина відеозвернення не містила аргументованої критики чи суспільно значущої дискусії, а складалася переважно з грубих особистих образ і словесної агресії, позбавлених інформаційної цінності.
Висловлювання заявника не містили елементів політичної або соціальної сатири, які могли б виправдати використання грубої, агресивної та навмисно образливої лексики.
Навіть щире занепокоєння суспільними проблемами не надає особі права на безпідставне особисте очорнення посадовців у публічному просторі.
Заяви, що мають характер цілеспрямованих і принизливих нападів на конкретних осіб, можуть виходити за межі захисту, гарантованого статтею 10 ЄКПЛ.
Державні службовці повинні користуватися довірою громадськості для успішного виконання своїх завдань, тому в окремих випадках може бути необхідним захистити їх від образливих словесних нападів.
Здатність онлайн-контенту миттєво та широко розповсюджуватися виправдовує більш суворий підхід до відповідальності за наклепницькі або інші незаконні висловлювання, зважаючи на підвищені ризики для прав інших осіб, зокрема права на повагу до приватного життя.
Національні суди належним чином здійснили балансування між правом заявника на свободу вираження поглядів і правами осіб, яких стосувалися його висловлювання.
Застосоване стягнення було мінімальним за своїм характером і не мало стримувального ефекту щодо подальшої участі заявника у публічних дискусіях чи критиці діяльності органів влади.
Отже, ЄСПЛ підтвердив, що свобода слова охоплює право на гостру та різку критику представників влади. Однак межі захисту за статтею 10 ЄКПЛ не поширюються на висловлювання, що зводяться до особистих образ державних службовців і не сприяють обговоренню питань суспільного інтересу. Це рішення підкреслює важливість дотримання етичних норм у публічних висловлюваннях, а також необхідність відповідальності за свої слова у цифровому просторі.
