Особисте трактування отриманої з інших джерел інформації у формі коментаря слід вважати оціночним судженням, а не фактичним твердженням, тому не може бути ані спростоване, ані підтверджене
Такий висновок зробив Верховний Суд у справі № 205/1262/24
Обставини справи
Позивач звернулася до суду з позовом про захист честі, гідності, ділової репутації, зазначаючи, що відповідач - журналіст, член Національної спілки журналістів України та адміністратор групи у «Facebook» - поширює щодо неї, як директора юридичної особи приватного права інформацію, що не відповідає дійсності та принижує її честь, гідність, ділову репутацію.
Позивач просила суд:
визнати поширену відповідачем інформацію недостовірною та такою, що порушує її особисті немайнові права, принижує честь, гідність та ділову репутацію;
зобов'язати відповідача видалити публікацію, що містить спірну інформацію та публічно вибачитися за розміщення неправдивої інформації про неї шляхом розміщення письмового запису на особистій сторінці в мережі «Facebook»;
стягнути в рахунок відшкодування моральної шкоди 200 000 гривень.
Позиція відповідача
Відповідач наполягав, що:
допис був реакцією на публікацію позивачки, містив його власну оцінку та оціночні судження;
Інформація щодо податкового боргу ліцею взята з його офіційного вебсайту;
позивач не надала доказів завдання їй моральної шкоди;
вимога про публічне вибачення не передбачена у чинному законодавстві.
Позиція судів першої та апеляційної інстанцій
Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, у задоволенні позовних вимог відмовив. Суди виходили з того, що:
позивач – публічна особа, її діяльність викликає підвищений інтерес у суспільства;
у спірному дописі відображено особисті оціночні судження відповідача, його оцінку поширеної позивачкою інформації;
у спірній публікації відсутні вислови в брутальній, принизливій чи непристойній формі.
Касаційне оскарження
Позивач подала касаційну скаргу в якій зауважила, що:
суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку, що вона є публічною особою, у зв'язку із чим межа допустимої критики щодо неї є ширшою;
поширена інформація містить фактичні твердження;
використання відповідачем у межах допису принизливих висловлювань є підставою для відшкодування їй моральної шкоди.
Позиція Верховного Суд
Верховний Суд не знайшовши підстав для задоволення вимог касаційної скарги, зауважив, що:
опублікований відповідачем оспорюваний допис містить посилання на допис позивача та є його критикою;
особисте трактування отриманої з інших джерел інформації у формі коментаря слід вважати оціночним судженням, а не твердженням, тому не може бути ані спростоване, ані підтверджене;
емоційне забарвлення наведеного допису підтверджує виклад суб'єктивної оцінки оприлюдненої позиції позивача, згідно з власними переконаннями відповідача;
суди попередніх інстанцій правильно зауважили, що з огляду на загальний зміст висловлювань відповідача в оспорюваному дописі, відсутні підстави для висновку, що суб'єктивну думку висловлено у принизливій чи непристойній формі.
