Відсутність електронного цифрового підпису не звільняє субʼєктів декларування від обов’язку подати декларацію своєчасно: судова практика

«В період декларування був відсутній електронний цифровий підпис» - аргумент захисту, який досить часто можна зустріти аналізуючи матеріали судової практики з розгляду справ про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення вимог фінансового контролю, що виявилось у несвоєчасному поданні декларації особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Судова практика у справах про адміністративну відповідальність за порушення вимог фінансового контролю послідовно підтверджує, що відсутність електронного цифрового підпису  незалежно від причин не може бути визнано поважною причиною для несвоєчасного подання декларації. Закон не передбачає жодних винятків щодо строків і порядку подачі електронних декларацій у звʼязку із відсутністю в період декларування електронного цифрового підпису чи завершення його дії, неотримання вчасно електронного цифрового підпису. Відповідно, саме суб’єкт декларування несе персональну відповідальність за своєчасне отримання ЕЦП і подання декларації. Всі проблемні технічні питання, що не пов'язані із функціонуванням реєстру, мають вирішуватися декларантом самостійно. Відповідна практика є усталеною.  

Так, до прикладу за обставинами справи  № 523/14713/21 Особа_1 як суб`єкт декларування, який припинив діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування в порушення вимог ч. 2 ст. 45 вказаного Закону, подав декларацію («після звільнення») несвоєчасно. Постановою суду першої інстанції Особу_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу. Не погоджуючись з постановою, Особа_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову та закрити провадження по справі у зв`язку із відсутністю в її діях складу інкримінованого адміністративного правопорушення. Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги Особа_1, серед іншого зауважила, що вона не мала можливості подати вчасно декларацію через закінчення строку дії ключа електронного цифрового підпису. Апеляційний суд не знайшов підстав для задоволення вимог апеляційної скарги. Відхиляючи доводи скаржника суд апеляційної інстанції, серед іншого зауважив, що Особа_1 була ознайомлена  про посаду, яку вона обіймала та про необхідність подачі відповідного виду декларації. Відсутність ЕЦП, чи закінчення строку його дії не звільняє суб`єктів декларування від обов`язку щорічно до 01 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті НАЗК декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається НАЗК. Законодавством встановлено тримісячний строк для суб`єктів декларування для можливості подання декларації, що є цілком достатнім для отримання ключа електронного цифрового підпису, у разі закінчення строку його дії та для своєчасного подання декларації. 

За обставинами справи № 638/7194/24 Особа_1 будучи субʼєктом декларування подала щорічну декларацію за 2021 та 2022 роки несвоєчасно. Постановою суду першої інстанції Особу_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Особа_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила постанову суду першої інстанції скасувати та винести нову постанову, якою провадження у справі закрити з підстав, передбачених п.7 ч.1 ст.247 КУпАП. Серед іншого Особа_1 в апеляційній скарзі зауважила, що несвоєчасне подання декларацій зумовлено перебуванням за кордоном, неможливістю отримання електронного підпису; в її діях відсутній умисел щодо несвоєчасного подання декларацій. Суд апеляційної інстанції не знайшов підстав для задоволення вимог апеляційної скарги. Мотивуючи ухвалене рішення, суд апеляційної інстанції серед іншого зауважив, що доводи апеляційної скарги щодо причин несвоєчасного подання декларацій не спростовують правильних висновків суду першої інстанції про вчинення Особою_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, так як остання, будучи суб`єктом на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», є обізнаною щодо обов'язку, порядку, строку подачі щорічної декларації та зобов'язана вжити всіх заходів для своєчасного подання щорічної декларації.

Про  неможливість визнання поважною причиною для несвоєчасного подання декларації невжиття заходів суб'єктом декларування із своєчасного отримання електронного цифрового підпису наголошено і в Постановах Новобузького районного суду Миколаївської області від 19.03.2025 року у справах № 481/308/25,  № 467/305/25. 

Отже, відсутність діючого ЕЦП не визнається судами  поважною причиною несвоєчасного подання субʼєктами декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.