Судова практика щодо позовів про виключення з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення на підставі спливу строку, передбаченого ст. 39 КУпАП

Єдиний державний реєстр судових рішень фіксує численні спроби осіб, внесених до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення (далі за текстом - Реєстр), оскаржити дії НАЗК щодо відмови у виключенні їх даних, з підстав спливу встановленого ст. 39 КУпАП строку після закінчення якого особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню. Поряд з тим, судова практика послідовно стверджує про відсутність підстав для задоволення вищезазначених вимог,  наголошуючи на тому, що: 

• відповідно до положень  ст. 39 КУпАП, якщо особа, піддана адміністративному стягненню, протягом року з дня закінчення виконання стягнення не вчинила нового адміністративного правопорушення, то ця особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню.

    В сучасному розумінні терміну «адміністративна відповідальність» це різновид юридичної відповідальності за вчинення проступку проти встановлених правил поведінки виражених у приписах законодавчих актів, які регулюють правовідносини у відповідній суспільно-економічній сфері (галузі).

    В свою чергу, адміністративне стягнення - захід адміністративної відповідальності, що застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, у дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так й іншими особами.

    Тобто, поняття «адміністративна відповідальність» є ширшим за поняття «адміністративне стягнення», як міри відповідальності за вчинене правопорушення.

    Положення ст. 39 КУпАП передусім, застосовується з метою визначення правильної кваліфікації за вчинення відповідною особою в подальшому інших адміністративних правопорушень.

    Наявність в Реєстрі відомостей про притягнення особи до відповідальності, не виключає застосування положень ст. 39 КУпАП, позаяк Реєстр лише містить інформацію про осіб, які вчинили корупційне правопорушення без прив`язки до того, чи вони вважаються такими, що були піддані адміністративному стягненню.

    Наявність у Реєстрі відомостей є лише підтвердженням існування факту притягнення особи до такої відповідальності. При цьому, законом не передбачено можливості не включення таких відомостей та/або виключення з Реєстру інформації, у зв`язку з тим, що станом на момент внесення таких відомостей сплив строк, встановлений ст. 39 КУпАП після якого особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню.

• відповідно до положень п.8 Розділу ІІ Положенням про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення (далі за текстом - Положення про Реєстр), підставами для вилучення з Реєстру відомостей про особу, яка вчинила корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення, є:

         1) ухвала суду про скасування вироку;

         2) винесення виправдувального вироку;

         3) відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження;

         4) скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення;

         5) розпорядчий документ або судове рішення про скасування розпорядчого документа про накладення дисциплінарного стягнення;

         6) заява особи, яка з 24 лютого 2022 року до припинення або скасування воєнного стану брала безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України у складі Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань. 

    Вищезазначений перелік підстав є вичерпним, тобто зазначені в ньому умови або обставини є чітко визначеними і не можуть бути змінені або доповнені.

Нормами КУпАП не регулюється порядок формування та ведення Реєстру, що виключає можливість застосування ст. 39 КУпАП, як підстави вилучення відомостей про особу із Реєстру.

   Так, до прикладу за обставини справи № 420/23689/24 Особа_1 звернулась до суду з позовом до НАЗК про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії та просила: визнати протиправною бездіяльність НАЗК щодо не виключення з Реєстру відомостей про Особу_1; зобов`язати  НАЗК внести зміни до Реєстру, шляхом виключення даних про вчинення Особою_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП.

    Обґрунтовуючи свої вимоги, Особа_1 серед іншого вказувала, що відомості про неї до Реєстру внесено на підставі постанови районного суду, якою її визнано винною у вчиненні правопорушення повʼязаного з корупцією. В подальшому Особа_1 звернулась до НАЗК із заявою про виключення відомостей з Реєстру, з огляду на положення  ст. 39 КУпАП. У задоволенні поданої заяви Особі_1 було відмовлено.  На переконання Особи_1, НАЗК у повній мірі не було досліджено та проаналізовано в повному обсязі обставини, що зумовлюють внесення змін до Реєстру, шляхом виключення з нього даних про вчинення Особою_1 адміністративного правопорушення, повʼязаного з корупцією. 

    Відповідач у справі позов не визнав та наголосив, що його дії повністю узгоджуються із положеннями чинного законодавства, яке покладає на нього прямий обов`язок вносити до Реєстру відомості про осіб, яких притягнуто до адміністративної відповідальності за корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення. В свою чергу п.8 розділу ІІ Положення про Реєстр визначено чіткий перелік підстав для вилучення з Реєстру відомостей про особу, яка вчинила корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення. Перелік підстав для вилучення з Реєстру відомостей є вичерпним та подвійному тлумаченню не підлягає.

    Рішенням суду першої інстанції у задоволенні заявлених Особою_1 вимог було відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Особа_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила рішення суду першої інстанції скасувати та задовольнити заявлені вимоги. В обгрунтування доводів апеляційної скарги, серед іншого зауважила, що судом першої інстанції не враховано положення ст. 39 КУпАП.

    Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції та відхилив доводи апеляційної скарги наголосивши на: спрямованості діяльності НАЗК при веденні Реєстру; співвідношенні понять «адміністративна відповідальність» та «адміністративне стягнення»; відсутності вказівки в межах позову на передбачену п. 8 розділу ІІ Положення про Реєстр підставу вилучення відомостей з Реєстру та не підтвердження матеріалами справи наявності відповідної підстави; на особливостях застосування положень ст. 39 КУпАП (а саме на потребі у їх застосування для визначення правильної кваліфікації за вчинення відповідною особою в подальшому інших адміністративних правопорушень); відсутності перешкод у застосування ст. 39 КУпАП за наявності відомостей про особу в Реєстрі; не передбачуваності на законодавчому рівні можливості не включення відомостей про притягнення особи до відповідальності за вчинення правопорушення повʼязаного з корупцією та/або виключення з Реєстру відповідних відомостей, у зв`язку з тим, що станом на момент внесення таких відомостей сплив строк, встановлений ст. 39 КУпАП після якого особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню.    

    За обставини справи № 620/14945/24 Особа_1 звернулась до суду з позовом до НАЗК про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії та просила: ухвалити рішення, яким визнати протиправною відмову НАЗК внести зміни до Реєстру шляхом виключення даних про вчинення Особою_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП; ухвалити рішення, яким зобов`язати НАЗК внести зміни до Реєстру, шляхом виключення даних про вчинення Особою_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП.

    Позовні вимоги мотивувала тим, що постановою суду її було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу. Штраф вона сплатила самостійно,  протягом року з дня закінчення виконання стягнення нею не вчинено нового адміністративного правопорушення, тому згідно з нормами ст.39 КУпАП вона вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню. А тому, відмова відповідача щодо внесення змін до Реєстру, шляхом виключення з нього даних про вчинення Особою_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП є протиправною.

    Відповідач подав відзив на позов, позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні. У відзиві зазначив, що пунктом 8 розділу ІІ Положення про Реєстр визначено вичерпний перелік підстав для вилучення з Реєстру відомостей про особу, яка вчинила корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення. Відповідний перелік подвійному тлумаченню не підлягає, а тому відсутні підстави для вилучення з такого реєстру відомостей стосовно Особи_1.

    Суд першої інстанції не знайшов підстав для задоволення заявлених вимог. Мотивуючи ухвалене рішення суд зауважив, що відмова відповідача на звернення Особи_1 ґрунтується на нормах чинного законодавства, а отже не є протиправною, оскільки: 

• відомості до Реєстру були внесені на підставі  постанови суду, якою Особу_1 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу. Фактичне виконання постанови підтверджується квитанцією про сплату суми штрафу.

• формування, ведення та надання відомостей з Реєстру здійснюється НАЗК виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Діяльність НАЗК щодо ведення Реєстру полягає в офіційному фіксуванні відомостей про осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, згідно із відповідним рішенням суду, і така дія є похідною від них.

• перелік підстав щодо вилучення з Реєстру відомостей є вичерпним; 

• ст. 39 КУпАП регулює правовідносини, які виникають під час застосування КУпАП і слугує кваліфікуючою ознакою для застосування деяких статей КУпАП, які передбачають накладення стягнення за повторне вчинення правопорушення. Нормами КУпАП не регулюється порядок формування та ведення Реєстру, що виключає можливість застосування статті 39 КУпАП як підстави вилучення відомостей про особу із Реєстру.

• обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Наявна у Реєстрі інформація не впливає на юридичне становище Особи_1, не змінює характеру й обсягу її прав і обов`язків та існуючого стану правовідносин. 

    Гарантоване ст. 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим. Судом не встановлено факту порушення діями відповідача прав та охоронюваних законом інтересів Особи_1.

    Додатково слід зауважити, що 26.05.2025 був зареєстрований проєкт Закону № 13271-2 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо підвищення відповідальності за корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення», яким серед іншого пропонується доповнити ст. 59 Закону України «Про запобігання корупції» положеннями щодо строків зберігання інформації у Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією.

    Зокрема, пропонується визначити, що строк зберігання відомостей в Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення становитиме стосовно: 

• відомостей про притягнення до цивільно-правової відповідальності фізичної особи за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень - 1 рік; 

• відомостей про накладення адміністративного стягнення на фізичну особу за вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення - 1 рік; 

• відомостей про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально- правового характеру у зв’язку з вчиненням корупційного правопорушення - 5 років;

• відомостей про притягнення до кримінальної відповідальності фізичної особи за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень - до погашення або зняття судимості з особи.

    Сплив вищезазначених строків зберігання відомостей про особу, відповідно до запропонованих змін має слугувати підставою для їх виключення з Реєстру.

    З огляду на зміст пояснювальної записки передбачення можливості виключення відомостей з Реєстру після спливу встановлених законом строку спрямоване на забезпечення права особи на приватність та її реабілітацію.

Матеріал опубліковано за авторством Кучерявенка Сергія Степановича, Голови АДВОКАТСКОГО ОБʼЄДНАННЯ  "КУЧЕРЯВЕНКО ТА ПАРТНЕРИ"