Скасування судом рішення НАЗК не є підставою для визнання наведеної в ньому інформації недостовірною
Такий висновок зробив Верховний Суд у справі № 757/37614/19
Обставини справи
Позивач звернувся до суду із позовом до Національного агентства з питань запобігання корупції про захист честі, гідності та ділової репутації.
Позовну заяву мотивовано тим, що за результатами повної перевірки щорічної декларації позивача НАЗК ухвалило рішення про результати перевірки та про затвердження висновку щодо корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення, направлення ухваленого рішення до НАБУ.
Зазначені рішення були розміщені на офіційному вебсайті НАЗК та були направлені до органу прокуратури. Згодом на вебсайті НАЗК було оприлюднено інформаційний матеріал, який змістовно тяжів до апелювання факту внесення органом прокуратури до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення, на підставі висновків НАЗК, та початок досудового розслідування за фактом декларування недостовірної інформації. У публікації було вказано імʼя позивача.
Рішення НАЗК стосовно позивача в судовому порядку були визнані протиправними та скасовано. На думку позивача, факт скасування в судовому порядку рішень НАЗК свідчить про недостовірність поширеної інформації щодо наявності в його діях ознак корупційного правопорушення та обґрунтованості висновку НАЗК. Позивач зауважував, що внаслідок поширення НАЗК матеріалу, що містив недостовірну інформацію, було порушено його особисті немайнові права.
Посилаючись на викладене, позивач просив:
визнати недостовірною інформацію, що міститься в рішенні НАЗК про результати здійснення повної перевірки декларації;
видалити з вебсайту НАЗК рішення про результати здійснення повної перевірки декларації та рішення про затвердження висновку щодо корупційного правопорушення, розмістити інформацію про їх скасування судом;
визнати недостовірною інформацію про позивача, поширену НАЗК на вебсайті, зобовʼязати НАЗК спростувати та видалити її з вебсайту;
зобов`язати НАЗК спростувати недостовірну інформацію, що міститься у додатках до листа адресованого органу прокуратури, шляхом відкликання листа в частині, яка стосується позивача.
Позиція судів першої та апеляційної інстанцій
Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, у задоволенні позовних вимог відмовив. Суди виходили з того, що інформація, яка поширена НАЗК у рішеннях, не є недостовірною, а є результатом виконання покладених на НАЗК функцій та є предметом перевірки органу досудового розслідування.
Короткий зміст доводів касаційної скарги
Позивач подав касаційну скаргу. Зауважив, що поширена відповідачем інформація є недостовірною, викладена на підставі рішень, які в судовому порядку визнані незаконними, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Позиція Верховного Суду
Верховний Суд не знайшовши підстав для задоволення вимог касаційної скарги, зауважив, що:
застосування такого способу захисту як визнання інформації недостовірною, можливе у разі порушення особистого немайнового права особи у відносинах, які за своєю правовою природою є цивільними;
рішення НАЗК за результатами повної перевірки декларації є актом, складеним за наслідками здійснення контрольних заходів, і саме по собі не спричиняє для декларанта безпосередніх правових наслідків;
НАЗК за результатами перевірки декларації позивача дійшло висновку про недостовірність відомостей на суму понад 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Встановивши ознаки корупційного правопорушення, НАЗК рішенням затвердило відповідний висновок. Наявність складу правопорушення встановлюють спеціально уповноважені суб`єкти у сфері протидії корупції - органи прокуратури, Національної поліції України, НАБУ та суд;
рішення НАЗК, в тому числі про результати здійснення повної перевірки декларації із зазначенням імені особи, щодо якої проводилась така перевірка, є публічною інформацією (в силу положень ч.6 ст.6 Закону України «Про доступ до публічної інформації»). Розміщення на вебсайті НАЗК рішень було здійснено у межах компетенції відповідача, у порядку виконання покладених на нього державою функцій та з метою інформування громадськості про здійснені НАЗК заходи щодо запобігання корупції;
розміщення на вебсайті НАЗК оспорюваних рішень було здійснено відповідно до вимог законодавства. Інформація викладена у згаданій позивачем статті, ґрунтувалася на відомостях, отриманих від органу прокуратури у листі, а тому на момент її поширення відповідала дійсності та не підпадала під ознаки недостовірної;
саме по собі визнання судом рішень НАЗК протиправними та їх скасування не свідчить про недостовірність інформації, викладеної у цих рішеннях. Суд не спростував обставин та фактів, викладених НАЗК у рішенні щодо зазначення позивачем неповних відомостей у декларації, а оцінював причини та характер допущених помилок. Підставою для скасування рішень НАЗК були, зокрема, процесуальні порушення допущені НАЗК.
